Співавторство

Співавторство є наслідок факту створення твору спільною творчою працею двох або більше осіб. Співавтори мають єдине авторське право на твір, як на такий, що являється одним нерозривним цілим, так і на такий, що складається з самостійних частин, які можуть бути використані незалежно один від одного. Перше співавторство іменується нероздільним, а друге - роздільним. Ці два види співавторства розрізняються режимом використання творів.

Приклади нероздільного співавторства - творчість художників Кукринікси (Купріянова, Крилова, Нік. Соколова) або письменників І. Ільфа та Є. Петрова (романи "Дванадцять стільців" і "Золоте теля"). Вони не виділяють свої частини колективних творів.
Типовий приклад роздільного співавторства - колективні підручники для юридичних вузів, голови яких, написані окремими співавторами, чітко розмежовані і можуть використовуватися самостійно.

За загальним правилом право на використання будь-якого колективного твору належить співавторам спільно. При бажанні вони можуть регламентувати свої відносини взаємною угодою. Разом з тим при роздільному співавторстві кожен із співавторів має право використовувати створену ним частину твору на власний розсуд, у тому числі заборонити її використання, якщо інше не передбачено угодою між співавторами. Навпаки, при нероздільному співавторстві, коли твір утворює одне нерозривне ціле, жоден із співавторів не вправі без достатніх до того підстав заборонити використання твору.

Надання автору або співавторам лише технічної допомоги (підбір матеріалів, креслення схем, діаграм, графіків і т.п.) не дає підстав для співавторства. Не веде до співавторства і поширене нині спонсорство, тобто надання авторам фінансової допомоги для створення твору.

Розпорядження виключним правом на твір здійснюється співавторами спільно, якщо законом не передбачено інше. На практиці це зазвичай означає, що договори про використання твору, створеного у співавторстві підписуються всіма співавторами. У разі виникнення розбіжностей, що виникли між співавторами з питання розпорядження виключним правом на твір, вони вирішуються судом.

Кожен із співавторів має право самостійно вживати заходів щодо захисту своїх прав, в тому числі у разі, коли створене співавторами твір утворює нерозривне ціле.

Comments