Ім’я Івана Пулюя гармонійно ввійшло в науку в середині XIX ст., щоб з новою силою довести світові, що українська земля славна не лише своїми поетами і художниками, а й винахідниками та науковцями.
Видатний електротехнік, знаменитий фізик і громадсько-політичний діяч, відомий вчений і патріот України Іван Пулюй народився 2 лютого 1845 р. в релігійній греко-католицькій родині з містечка Гримайлів, що на Тернопільщині.
Світова наукова громада знає професора Пулюя як визначного теоретика і експериментатора, автора багатьох неординарних наукових праць, оригінальних і цінних винаходів, загальновизнаного фахівця зі спорудження електростанцій, висококваліфікованого знавця стародавніх мов.


Іван Пулюй стояв біля витоків одного з найвизначніших досягнень людства – відкриття X-променів, що їх знаємо як рентгенівські, та отримав перші високоякісні світлини з їх застосуванням. Об’єктом
його уваги були також проблеми молекулярної фізики, дослідження властивостей та природи катодних променів. Ним опубліковано десятки статей і брошур, понад 50 наукових праць. У галузі електротехніки Іван Пулюй удосконалив технологію виготовлення ниток для освітлювальних ламп, першим дослідив неонове світло. Ряд промислово розвинених країн Європи запатентували запропоновану Іваном Пулюєм конструкцію телефонних станцій та абонентських апаратів. З участю
нашого земляка запущено ряд електростанцій на постійному струмі в Австро-Угорщині, а також першу в Європі – на змінному струмі.


Досі залишається дискусійним питанням про відкриття рентгенівських променів. Якщо Рентгена знає нині весь світ, то ім’я Івана Пулюя тільки набуває розголосу. На думку науковців, внесок Рентгена
у дослідження X-променів є явно завищеним. Рентген надав значення тільки фактам, а не їх поясненню. Як не дивно, певний час він заперечував вивчення механізму явищ, у т. ч. й нововідкритих променів. Іван Пулюй досліджував мікроскопічні процеси на атомно-молекулярному
рівні.
Дослідники наукових здобутків Івана Пулюя стверджують, що вже через півтора місяця після першого повідомлення Рентгена і до появи його другої статті Пулюй подав другу ґрунтовну працю, присвячену вивченню X-променів, яка містить значно глибші, порівняно з Рентгеном, результати про природу та механізми виникнення цих променів.

Пулюєві рентгенограми мали вищу якість, ніж Рентгенові, і тривалий час залишалися неперевершеними за технікою виконання. Пулюй зробив перший знімок повного людського скелета. На думку вченого Ю. Гривняка, Рентген був знайомий з Пулюєм і проводив досліди з катодними трубками під його впливом. Чи не тут бере початок «випадкове» відкриття? Гельмут Ліндер у книзі «Картини сучасної фізики» відкриває, що шлях, яким Рентген прийшов до свого відкриття, є
загадковим.
Дослідники життя та діяльності Рентгена не залишили поза увагою і такий факт, пов’язаний з відкриттям X-променів: записи про свої спостереження він тримав у таємниці і заповідав спалити одразу після смерті. Що й було зроблено. Посилаючись на досліди своїх попередників у галузі газорозрядних процесів, Рентген ніколи не згадував Пулюя чи його трубки, хоч вони у той час були добре відомі серед науковців. Дослідники діяльності Івана Пулюя вважають його основоположником науки про рентгенівські промені.

А все ж таки, чому приховувалася інформація про доробок Пулюя у відкритті X-променів? На жаль, і вченим, і урядовцям упродовж довгого часу не хотілося, щоб український народ на прикладах своїх
представників науки міг усвідомити власну велич.
Але не тільки науковими дослідженнями вичерпується талант Івана Пулюя. Науково-популярні книги «Непропаща сила», «Нові і перемінні зьвізди» глибоко філософські, у них формується мета наукового пізнання як відкриття законів природи за допомогою досліду.
Іван Пулюй – прекрасний перекладач з оригіналів Біблії, Псалтиря,  молитовників. Широко відома його активна позиція щодо захисту прав українського народу, його політичних свобод, рідної мови, велика організаційна культурно-просвітницька робота. Вчений створив фонд допомоги бідним українським студентам, що навчалися за кордоном, сприяв вирішенню проблем українських біженців під час Першої світової війни. 

Велична постать Івана Пулюя і на громадській ниві. Ще гімназистом Пулюй засновує молодіжний гурток для вивчення і популяризації української історії та літератури. У студентські роки перекладає українською мовою підручник геометрії, пізніше виступає за створення українського університету у Львові, друкує статті на захист української мови. У роки Першої світової війни виступає за відродження української державності. За свідченням очевидців, Іван Пулюй знав 15 мов, у тому числі давні – грецьку і гебрайську.
Відкриття і праці, залишені ним, увійшли в історію світової науки.


Нині його ім’я займає чільне місце у переліку славетних діячів вітчизняної науки та культури. Помер видатний вчений та громадсько-політичний діяч Іван Пулюй 31 січня 1918 р. у Празі, де і похований.

Життя Івана Пулюя пройшло в основному за межами України.

Але помислами і добрими справами він залишався серед свого народу. Співпереживав за його долю, підносив його велич. Сьогодні ім’я вченого світової слави Івана Пулюя повертається із забуття як символ інтелектуальної могутності українського народу і орієнтир майбутніх звершень нашої держави.
Ім’ям Івана Пулюя названі вулиці у Києві, Дніпропетровську, Львові, Тернополі, Івано-Франківську, Дрогобичі та в рідному Гримайлові. Тернопільський національний технічний університет носить ім’я Івана Пулюя. НАН України раз на 2 роки присвоює премію ім. Івана Пулюя за особливі досягнення в галузі прикладної фізики.

25 січня 2010 р. Національним банком України була випущена ювілейна монета номіналом 5 гривень із зображенням українського фізика, а фізичні прилади, які використовував Іван Пулюй, зараз зберігаються в музеях університетів Відня, Парижа, Страсбурга, Лейпцига, Праги.