Іван Пулюй

опубліковано 25 трав. 2020 р., 01:04 Tatyana Yakushko
 
Ім’я Івана Пулюя гармонійно ввійшло в науку в середині XIX ст., щоб з новою силою довести світові, що українська земля славна не лише своїми поетами і художниками, а й винахідниками та науковцями.
Видатний електротехнік, знаменитий фізик і громадсько-політичний діяч, відомий вчений і патріот України Іван Пулюй народився 2 лютого 1845 р. в релігійній греко-католицькій родині з містечка Гримайлів, що на Тернопільщині.
Світова наукова громада знає професора Пулюя як визначного теоретика і експериментатора, автора багатьох неординарних наукових праць, оригінальних і цінних винаходів, загальновизнаного фахівця зі спорудження електростанцій, висококваліфікованого знавця стародавніх мов.


Іван Пулюй стояв біля витоків одного з найвизначніших досягнень людства – відкриття X-променів, що їх знаємо як рентгенівські, та отримав перші високоякісні світлини з їх застосуванням. Об’єктом
його уваги були також проблеми молекулярної фізики, дослідження властивостей та природи катодних променів. Ним опубліковано десятки статей і брошур, понад 50 наукових праць. У галузі електротехніки Іван Пулюй удосконалив технологію виготовлення ниток для освітлювальних ламп, першим дослідив неонове світло. Ряд промислово розвинених країн Європи запатентували запропоновану Іваном Пулюєм конструкцію телефонних станцій та абонентських апаратів. З участю
нашого земляка запущено ряд електростанцій на постійному струмі в Австро-Угорщині, а також першу в Європі – на змінному струмі.


Досі залишається дискусійним питанням про відкриття рентгенівських променів. Якщо Рентгена знає нині весь світ, то ім’я Івана Пулюя тільки набуває розголосу. На думку науковців, внесок Рентгена
у дослідження X-променів є явно завищеним. Рентген надав значення тільки фактам, а не їх поясненню. Як не дивно, певний час він заперечував вивчення механізму явищ, у т. ч. й нововідкритих променів. Іван Пулюй досліджував мікроскопічні процеси на атомно-молекулярному
рівні.
Дослідники наукових здобутків Івана Пулюя стверджують, що вже через півтора місяця після першого повідомлення Рентгена і до появи його другої статті Пулюй подав другу ґрунтовну працю, присвячену вивченню X-променів, яка містить значно глибші, порівняно з Рентгеном, результати про природу та механізми виникнення цих променів.

Пулюєві рентгенограми мали вищу якість, ніж Рентгенові, і тривалий час залишалися неперевершеними за технікою виконання. Пулюй зробив перший знімок повного людського скелета. На думку вченого Ю. Гривняка, Рентген був знайомий з Пулюєм і проводив досліди з катодними трубками під його впливом. Чи не тут бере початок «випадкове» відкриття? Гельмут Ліндер у книзі «Картини сучасної фізики» відкриває, що шлях, яким Рентген прийшов до свого відкриття, є
загадковим.
Дослідники життя та діяльності Рентгена не залишили поза увагою і такий факт, пов’язаний з відкриттям X-променів: записи про свої спостереження він тримав у таємниці і заповідав спалити одразу після смерті. Що й було зроблено. Посилаючись на досліди своїх попередників у галузі газорозрядних процесів, Рентген ніколи не згадував Пулюя чи його трубки, хоч вони у той час були добре відомі серед науковців. Дослідники діяльності Івана Пулюя вважають його основоположником науки про рентгенівські промені.

А все ж таки, чому приховувалася інформація про доробок Пулюя у відкритті X-променів? На жаль, і вченим, і урядовцям упродовж довгого часу не хотілося, щоб український народ на прикладах своїх
представників науки міг усвідомити власну велич.
Але не тільки науковими дослідженнями вичерпується талант Івана Пулюя. Науково-популярні книги «Непропаща сила», «Нові і перемінні зьвізди» глибоко філософські, у них формується мета наукового пізнання як відкриття законів природи за допомогою досліду.
Іван Пулюй – прекрасний перекладач з оригіналів Біблії, Псалтиря,  молитовників. Широко відома його активна позиція щодо захисту прав українського народу, його політичних свобод, рідної мови, велика організаційна культурно-просвітницька робота. Вчений створив фонд допомоги бідним українським студентам, що навчалися за кордоном, сприяв вирішенню проблем українських біженців під час Першої світової війни. 

Велична постать Івана Пулюя і на громадській ниві. Ще гімназистом Пулюй засновує молодіжний гурток для вивчення і популяризації української історії та літератури. У студентські роки перекладає українською мовою підручник геометрії, пізніше виступає за створення українського університету у Львові, друкує статті на захист української мови. У роки Першої світової війни виступає за відродження української державності. За свідченням очевидців, Іван Пулюй знав 15 мов, у тому числі давні – грецьку і гебрайську.
Відкриття і праці, залишені ним, увійшли в історію світової науки.


Нині його ім’я займає чільне місце у переліку славетних діячів вітчизняної науки та культури. Помер видатний вчений та громадсько-політичний діяч Іван Пулюй 31 січня 1918 р. у Празі, де і похований.

Життя Івана Пулюя пройшло в основному за межами України.

Але помислами і добрими справами він залишався серед свого народу. Співпереживав за його долю, підносив його велич. Сьогодні ім’я вченого світової слави Івана Пулюя повертається із забуття як символ інтелектуальної могутності українського народу і орієнтир майбутніх звершень нашої держави.
Ім’ям Івана Пулюя названі вулиці у Києві, Дніпропетровську, Львові, Тернополі, Івано-Франківську, Дрогобичі та в рідному Гримайлові. Тернопільський національний технічний університет носить ім’я Івана Пулюя. НАН України раз на 2 роки присвоює премію ім. Івана Пулюя за особливі досягнення в галузі прикладної фізики.

25 січня 2010 р. Національним банком України була випущена ювілейна монета номіналом 5 гривень із зображенням українського фізика, а фізичні прилади, які використовував Іван Пулюй, зараз зберігаються в музеях університетів Відня, Парижа, Страсбурга, Лейпцига, Праги.
Пулюй І. Збірник праць / Іван Пулюй ; за заг. ред. В. Шендеровського. – Київ : Рада, 1996. – 712 с.

Заставний Ф. Іван Пулюй – великий патріот України. Малознані сторінки творчості / Ф. Заставний ; Львів. держ. нац. ун-т ім. І. Франка. – Львів, 1996. – 80 с.

Іван Пулюй. 1845–1918. Життєписно-бібліографічний нарис /Р. Гайда, Р. Пляцко ; відп. ред. О. Купчинський ; Наук. т-во ім. Т. Г. Шевченка. – Львів, 1998. – 286 с.

Іван Пулюй. 1845–1918. Листи : до 160-річчя від дня народж. /
І. Пулюй ; збір, упоряд. О. М. Збожна. – Тернопіль : Воля, 2007. –544 с.

Іван Пулюй: життя в ім’я науки та України : бібліогр. покажч. / уклад. Л. Оленич. – Тернопіль : ТНТУ, 2010. – Вип. 6. – 84 с. Нагорняк С. Г. Фізико-технічні ідеї Івана Пулюя / С. Г. Нагорняк, М. Медюх. – Тернопіль : Джура, 1999. – 212 с.

*Пулюй Іван Павлович // Видатні постаті України : біогр. довід. / Г. В. Щокін, М. Ф. Головатий, В. А. Гайченко та ін. – Київ, 2004. – С. 638–642.


*Пулюй Іван Павлович // Українські фізики та астрономи : посібник-довідник / авт.-уклад. В. Шаромова. – Тернопіль : Підручники і посібники, 2009. – С. 157.

Пулюй – Куліш. Подвижники нації / за заг. ред. В. Шендеровського. – Київ : Рада, 1997. – 288 с.

* Таранюк В. Про Івана Пулюя, Василя Єрошенка, Василя Каразіна, Агатангела Кримського, Лазаря Заменґофа / Владислав Таранюк. – Київ : Грані-Т, 2009. – 88 с. – (Життя видатних дітей).

* Шаров І. Ф. Пулюй Іван Павлович / І. Ф. Шаров // 100 видатних імен України / І. Ф. Шаров ; відп. за вип. М. І. Шпаковатий. – Київ : Альтернативи, 1999. – С. 341–345.
*Якель Р. У променях славного імені : [Іван Пулюй] / Р. Якель // Дзеркало тижня. – 2018. – No 3. – С. 15.

Comments