Відомі фізики світу

Ернест Резерфорд

(1871 - 1937)

Ернест Резерфорд вважається видатним фізиком-експериментатором ХХ століття. Він поклав початок дослідженням у області ядерної фізики, адже відкриття Резерфордом атомних ядер являється основою всіх сучасних теорій будови атома. Його дослідження знайшли свій вихід у атомній зброї, атомній енергетиці та медицині. Його праці відомі на весь світ.

 

Альберт Ейнштейн

(1879-1955)

Видатний вчений-теоретик. Дослідив і вивів ряд основоположних фізичних законів. Склав і теоретично обґрунтував ряд законів що були покладені в основу квантової теорії і теорії броунівського руху. Заснував теорію відносності, у її основі лежать нові закони рухі, що відрізняються від класичних законів механіки. Вивів формулу взаємозв’язку маси і енергії ( E=mc 2 ) .

 

Фермі Енріко

(1901-1954)

Зробив важливі відкриття у фізиці та хімії. Вперше на практиці здійснив ланцюгову ядерну реакцію. За його безпосередньої участі створений перший атомний реактор. Працював у галузі експериментальної та теоретичної нейтронної фізики.

 

Петро Леонідович Капіца

(1894 –1984 )

Видатний радянський вчений-фізик та громадський діяч. Відомий своїми дослідженнями у галузі атомного ядра та фізики низьких температур. Нобелівська премія 1978 року за фундаментальні винаходи та відкриття у області фізики низьких температур.

 

Лев Давидович Ландау

(1908 – 1968 )

Видатний радянський вчений. Працював над релятивістською квантовою механікою, вважався авторитетом у даній області фізики. Роботи вченого охоплюють майже всі сторони теоретичної фізики. Нобелівська премія 1962 року за основоположну теорію конденсування матерії, особливо рідкого гелію.

Фільм про Лауреата Нобелівської премії з фізики (1965) Річарда Фейнмана (для синхронного показу титрів російською мовою натисніть "СС"):

YouTube Video





                          Ернест Резерфорд

                         Альберт Ейнштейн

                                Фермі Енріко

                      Петро Леонідович Капіца




Лев Давидович Ландау

Іван Пулюй

опубліковано 25 трав. 2020 р., 01:04 Tatyana Yakushko

 
Ім’я Івана Пулюя гармонійно ввійшло в науку в середині XIX ст., щоб з новою силою довести світові, що українська земля славна не лише своїми поетами і художниками, а й винахідниками та науковцями.
Видатний електротехнік, знаменитий фізик і громадсько-політичний діяч, відомий вчений і патріот України Іван Пулюй народився 2 лютого 1845 р. в релігійній греко-католицькій родині з містечка Гримайлів, що на Тернопільщині.
Світова наукова громада знає професора Пулюя як визначного теоретика і експериментатора, автора багатьох неординарних наукових праць, оригінальних і цінних винаходів, загальновизнаного фахівця зі спорудження електростанцій, висококваліфікованого знавця стародавніх мов.


Іван Пулюй стояв біля витоків одного з найвизначніших досягнень людства – відкриття X-променів, що їх знаємо як рентгенівські, та отримав перші високоякісні світлини з їх застосуванням. Об’єктом
його уваги були також проблеми молекулярної фізики, дослідження властивостей та природи катодних променів. Ним опубліковано десятки статей і брошур, понад 50 наукових праць. У галузі електротехніки Іван Пулюй удосконалив технологію виготовлення ниток для освітлювальних ламп, першим дослідив неонове світло. Ряд промислово розвинених країн Європи запатентували запропоновану Іваном Пулюєм конструкцію телефонних станцій та абонентських апаратів. З участю
нашого земляка запущено ряд електростанцій на постійному струмі в Австро-Угорщині, а також першу в Європі – на змінному струмі.


Досі залишається дискусійним питанням про відкриття рентгенівських променів. Якщо Рентгена знає нині весь світ, то ім’я Івана Пулюя тільки набуває розголосу. На думку науковців, внесок Рентгена
у дослідження X-променів є явно завищеним. Рентген надав значення тільки фактам, а не їх поясненню. Як не дивно, певний час він заперечував вивчення механізму явищ, у т. ч. й нововідкритих променів. Іван Пулюй досліджував мікроскопічні процеси на атомно-молекулярному
рівні.
Дослідники наукових здобутків Івана Пулюя стверджують, що вже через півтора місяця після першого повідомлення Рентгена і до появи його другої статті Пулюй подав другу ґрунтовну працю, присвячену вивченню X-променів, яка містить значно глибші, порівняно з Рентгеном, результати про природу та механізми виникнення цих променів.

Пулюєві рентгенограми мали вищу якість, ніж Рентгенові, і тривалий час залишалися неперевершеними за технікою виконання. Пулюй зробив перший знімок повного людського скелета. На думку вченого Ю. Гривняка, Рентген був знайомий з Пулюєм і проводив досліди з катодними трубками під його впливом. Чи не тут бере початок «випадкове» відкриття? Гельмут Ліндер у книзі «Картини сучасної фізики» відкриває, що шлях, яким Рентген прийшов до свого відкриття, є
загадковим.
Дослідники життя та діяльності Рентгена не залишили поза увагою і такий факт, пов’язаний з відкриттям X-променів: записи про свої спостереження він тримав у таємниці і заповідав спалити одразу після смерті. Що й було зроблено. Посилаючись на досліди своїх попередників у галузі газорозрядних процесів, Рентген ніколи не згадував Пулюя чи його трубки, хоч вони у той час були добре відомі серед науковців. Дослідники діяльності Івана Пулюя вважають його основоположником науки про рентгенівські промені.

А все ж таки, чому приховувалася інформація про доробок Пулюя у відкритті X-променів? На жаль, і вченим, і урядовцям упродовж довгого часу не хотілося, щоб український народ на прикладах своїх
представників науки міг усвідомити власну велич.
Але не тільки науковими дослідженнями вичерпується талант Івана Пулюя. Науково-популярні книги «Непропаща сила», «Нові і перемінні зьвізди» глибоко філософські, у них формується мета наукового пізнання як відкриття законів природи за допомогою досліду.
Іван Пулюй – прекрасний перекладач з оригіналів Біблії, Псалтиря,  молитовників. Широко відома його активна позиція щодо захисту прав українського народу, його політичних свобод, рідної мови, велика організаційна культурно-просвітницька робота. Вчений створив фонд допомоги бідним українським студентам, що навчалися за кордоном, сприяв вирішенню проблем українських біженців під час Першої світової війни. 

Велична постать Івана Пулюя і на громадській ниві. Ще гімназистом Пулюй засновує молодіжний гурток для вивчення і популяризації української історії та літератури. У студентські роки перекладає українською мовою підручник геометрії, пізніше виступає за створення українського університету у Львові, друкує статті на захист української мови. У роки Першої світової війни виступає за відродження української державності. За свідченням очевидців, Іван Пулюй знав 15 мов, у тому числі давні – грецьку і гебрайську.
Відкриття і праці, залишені ним, увійшли в історію світової науки.


Нині його ім’я займає чільне місце у переліку славетних діячів вітчизняної науки та культури. Помер видатний вчений та громадсько-політичний діяч Іван Пулюй 31 січня 1918 р. у Празі, де і похований.

Життя Івана Пулюя пройшло в основному за межами України.

Але помислами і добрими справами він залишався серед свого народу. Співпереживав за його долю, підносив його велич. Сьогодні ім’я вченого світової слави Івана Пулюя повертається із забуття як символ інтелектуальної могутності українського народу і орієнтир майбутніх звершень нашої держави.
Ім’ям Івана Пулюя названі вулиці у Києві, Дніпропетровську, Львові, Тернополі, Івано-Франківську, Дрогобичі та в рідному Гримайлові. Тернопільський національний технічний університет носить ім’я Івана Пулюя. НАН України раз на 2 роки присвоює премію ім. Івана Пулюя за особливі досягнення в галузі прикладної фізики.

25 січня 2010 р. Національним банком України була випущена ювілейна монета номіналом 5 гривень із зображенням українського фізика, а фізичні прилади, які використовував Іван Пулюй, зараз зберігаються в музеях університетів Відня, Парижа, Страсбурга, Лейпцига, Праги.
Пулюй І. Збірник праць / Іван Пулюй ; за заг. ред. В. Шендеровського. – Київ : Рада, 1996. – 712 с.

Заставний Ф. Іван Пулюй – великий патріот України. Малознані сторінки творчості / Ф. Заставний ; Львів. держ. нац. ун-т ім. І. Франка. – Львів, 1996. – 80 с.

Іван Пулюй. 1845–1918. Життєписно-бібліографічний нарис /Р. Гайда, Р. Пляцко ; відп. ред. О. Купчинський ; Наук. т-во ім. Т. Г. Шевченка. – Львів, 1998. – 286 с.

Іван Пулюй. 1845–1918. Листи : до 160-річчя від дня народж. /
І. Пулюй ; збір, упоряд. О. М. Збожна. – Тернопіль : Воля, 2007. –544 с.

Іван Пулюй: життя в ім’я науки та України : бібліогр. покажч. / уклад. Л. Оленич. – Тернопіль : ТНТУ, 2010. – Вип. 6. – 84 с. Нагорняк С. Г. Фізико-технічні ідеї Івана Пулюя / С. Г. Нагорняк, М. Медюх. – Тернопіль : Джура, 1999. – 212 с.

*Пулюй Іван Павлович // Видатні постаті України : біогр. довід. / Г. В. Щокін, М. Ф. Головатий, В. А. Гайченко та ін. – Київ, 2004. – С. 638–642.


*Пулюй Іван Павлович // Українські фізики та астрономи : посібник-довідник / авт.-уклад. В. Шаромова. – Тернопіль : Підручники і посібники, 2009. – С. 157.

Пулюй – Куліш. Подвижники нації / за заг. ред. В. Шендеровського. – Київ : Рада, 1997. – 288 с.

* Таранюк В. Про Івана Пулюя, Василя Єрошенка, Василя Каразіна, Агатангела Кримського, Лазаря Заменґофа / Владислав Таранюк. – Київ : Грані-Т, 2009. – 88 с. – (Життя видатних дітей).

* Шаров І. Ф. Пулюй Іван Павлович / І. Ф. Шаров // 100 видатних імен України / І. Ф. Шаров ; відп. за вип. М. І. Шпаковатий. – Київ : Альтернативи, 1999. – С. 341–345.
*Якель Р. У променях славного імені : [Іван Пулюй] / Р. Якель // Дзеркало тижня. – 2018. – No 3. – С. 15.

Альберт Ейнштейн

опубліковано 14 бер. 2019 р., 04:10 Державна бібліотека України для юнацтва   [ оновлено 14 бер. 2019 р., 04:11 ]

140 років від дня народження

Альберт Ейнштейн (1879–1955)

Основним напрямом його досліджень були проблеми молекулярної фізики та термодинаміки, квантової властивості світла. Застосував ідеї про кванти для пояснення явища фотоефекту. Відкрив загальну теорію відносності.

Автор численних наукових праць. Був членом багатьох академій і наукових товариств, зокрема іноземним членом АН СРСР.

Цікаві факти про Енштейна (за статтею сайту cikavo.net):

1. Чи знаєте ви, що будучи в школі, Ейнштейн був самою непересічною особистістю? Він не вчився на «відмінно», не схоплював швидко матеріал, загалом, не робив нічого такого, що могло б видавати його здібності. Більше того, перебуваючи в колі своїх однолітків, він замикався в собі і був мовчазним. За що, власне, його і не полюбили....

2. Чи знаєте ви, що у Ейнштейна в арсеналі робочих засобів, були лише ручка, папір, чорнило і трубка для куріння? Ні про яку лабораторію, ні якими колбами з хімічними рідинами він не володів. Казав, що лише те, що у нього є потрібно для того, щоб думати. Решта ж, за словами Альберта, йому заважало. ...

3. Усі знайомі з лазером і його роботою на собі. Однак, мало хто знає, що цей прилад працює на основі фотоелектричного ефекту, створеним Ейнштейном. До речі кажучи, за це він був нагороджений Нобелівською премією... 

2. Чи знаєте ви, що будучи в школі, Ейнштейн був самою непересічною особистістю? Він не вчився на «відмінно», не схоплював швидко матеріал, загалом, не робив нічого такого, що могло б видавати його здібності. Більше того, перебуваючи в колі своїх однолітків, він замикався в собі і був мовчазним. За що, власне, його і не полюбили....

Цікаві факти

Видання позначені «*» знаходяться у фондах Державної бібліотеки України для юнацтва (електронний каталог).

 *Альберт Эйнштейн // 100 великих кумиров ХХ века / И. А. Мусский. – Москва, 2007. – С. 28–34.

 *Дереш Л. Любко Дереш про М. Гоголя, М. Твена, Н. Теслу, А. Ейнштейна, С. Кінга / Л. Дереш. – Київ : Грані-Т, 2007. – 72 с. – (Життя видатних дітей).

 *Ейнштейн Альберт (1879–1955) // Вони змінили світ / уклад. І. Ю. Левашова. – Донецьк, 2011. – С. 358–361.

 *Кисіль К. На дверях пишуть дати народження дітей і весіль: У Берні два роки жив Альберт Ейнштейн із дружиною / К. Кисіль, О. Снігур // Країна. – 2015. – № 12. – С.40–43.

 *Новеллі Л. Айнштайн та машини часу / Л. Новеллі ; пер. з італ. О. Кругликової.Київ, 2005. – 112 с. – (Спалах думки).

 *Парадоксальный гений // Шкільна бібліотека. – 2009. – № 2. – С. 24–27.

Про Альберта Ейнштейна.

 *Потерянко Ю. Альберт Ейнштейн / Ю. Потерянко. – Київ : ІРІО, 2017. – 104 с.: іл. – (Видатні особистості. Біографічні нариси для дітей).

 *Сміт Д. Думати, як Альберт Ейнштейн / Д. Сміт. – Київ : КМ БУКС, 2018. – 208 с.

 *Степановський Ю. Айнштайн: теорія відносності і теорія світлових квантів / Ю. Степановський // Світогляд. – 2006. – №. 1. – С. 4–15.

 *Эйнштейн Альберт (1879–1955), немецкий физик-теоретик / Кто есть кто в мире / гл. ред. Г. П. Шалаева. – Москва, 2004. – С. 1628–1630.

1-2 of 2