Видатні постаті

Видатні постаті в галузі космонавтики    

В другій половині ХХ століття людство стало на поріг Всесвіту: вийшло в космічний простір. Перший штучний супутник Землі, що відкрив космічну еру був запущений колишнім Радянським Союзом, перший космонавт світу – громадянин колишнього Радянського Союзу.

    Космонавтика – величезний каталізатор сучасної науки і техніки, що став за невидано короткий строк одним із головних рушіїв світового науково-технічного прогресу. Вона стимулює розвиток електроніки, матеріалознавства, машинобудування, обчислювальної техніки, енергетики і багатьох інших галузей народного господарства.

    В науковому плані людство намагається знайти в космосі відповіді на такі принципові питання, як будова і еволюція Всесвіту, утворення Сонячної системи, походження і шляхи розвитку життя. Від гіпотез про природу планет і будову космосу люди перейшли до всестороннього і безпосереднього вивчення небесних тіл і міжпланетного простору за допомогою ракетно-космічної техніки.

    До польотів в світовий простір необхідно було зрозуміти і використати на практиці принцип реактивного руху, навчитись конструювати ракети, створити теорію міжпланетних сполучень і т. і.

    Принцип дії ракети полягає в її рухові під дією сили віддачі, реакції потоку частинок, що викидає ракета. В ракеті, тобто в апараті, що має ракетний двигун, витікаючі гази утворюються за рахунок реакції окислювача і палива, що знаходиться в самій ракеті. Ця обставина робить роботу ракетного двигуна незалежною від наявності або відсутності навколишнього газового середовища. Таким чином, ракета є конструкцією, здатною переміщуватись в безповітряному космічному просторі.

Олександр Дмитрович Засядько




    Перші у світі бойові ракети (після китайських дослідів, що канули в Лету, до н.е.) створив нащадок українських козаків генерал-лейтенант Олександр Дмитрович Засядько (1779-1837), він же організував у російській армії першу ракетну роту.




Микола Іванович  Кибальчич


    Особливе місце серед російських проектів застосування реактивного принципу польоту займає проект Миколи Івановича Кибальчича(1853-1881), відомого російського революціонера українського походження, що залишив, не дивлячись на коротке життя глибокий слід в історії науки і техніки. Маючи глибокі і обширні пізнання в галузі математики, фізики і особливо хімії, Кибальчич виготовляв саморобні міни для народовольців. „Проект повітроплавного пристрою” був результатом тривалої дослідницької роботи Кибальчича над вибуховими речовинами. Літальний апарат Кибальчича повинен був функціонувати за принципом ракети. Але оскільки Кибальчича посадили в тюрму і стратили за вбивство царя Олександра ІІ, то проект його літального апарата було знайдено тільки в1917 році в архіві департаменту поліції.


Костянтин Едуардович Ціолковський
Сергій Павлович Корольов
    Отже, ідея створення реактивних літальних апаратів в кінці ХІХ століття набула поширення в Росії. І першим хто приклав багато плідних зусиль для таких досліджень був видатний російський учений Костянтин Едуардович Ціолковський (ліворуч) (1857-1935). Уже 1883 році він описав корабель з реактивним двигуном. В 1903 році вперше в світі описав конструкцію рідинної ракети. Ідеї Ціолковського отримали всесвітнє визнання ще в 20-ті роки ХХ століття. І блискучий продовжувач його справи Сергій Павлович Корольов (праворуч) (1907 -1966) за місяць до запуску першого штучного супутника Землі говорив, що ідеї і труди Ціолковського будуть все більше і більше привертати до себе увагу по мірі розвитку ракетної техніки.

 

Юрій Васильович Кондратюк



   Слід згадати також ім’я Юрія Васильовича Кондратюка (справжнє ім’я Шаргей Олександр Гнатович; 1897-1941) – українського вченого винахідника, одного з піонерів ракетної техніки й теорії космічних польотів, так званою „трасою Кондратюка” подорожували на Місяць космічні кораблі „Аполлон”.




Михайло Кузьмич Янгель
Валентин Петрович Глушко
 



   Великий вклад в розвиток ракетобудування і космічної техніки внесли видатні радянські вчені Михайло Кузьмич Янгель (ліворуч) (1911-1971) та Валентин Петрович Глушко (праворуч) (1908-1989).





Початок космічної ери.

     Через 40 років після того, як були знайдений проект літального апарата Кибальчича, 4 жовтня 1957 року в колишньому Радянському Союзі було здійснено перший запуск штучного супутника Землі. Супутник був сконструйований у вигляді алюмінієвої сфери діаметром 58 см і вагою 83,6 кг з чотирма штировими антенами 2,4-2,9 м. В герметичному корпусі розміщувалась дослідницька апаратура і джерела електроживлення.


Людина в космосі.

Юрій Олексійович Гагарін
    12 квітня 1961 року о 9 год. 07 хв. за московським часом за кілька десятків кілометрів на північ від селища Тюратам в Казахстані на космодромі Байконур відбувся запуск міжконтинентальної балістичної ракети Р-7, в носовому відсікові якої розміщувався пілотований космічний корабель „Восток” зі старшим лейтенантом ВПС Юрієм Олексійовичем Гагаріним (ліворуч) на борту.
Запуск пройшов успішно. Космічний корабель був виведений на орбіту з нахилом 65° висотою перигею 187 км і апогею 327 км і здійснив один виток навколо Землі за 89 хвилин. На 108 хвилині після запуску він повернувся на Землю в районі села Смеловка Саратовської області. Таким чином, через 4 роки після виведення на орбіту першого штучного супутниках Землі, Радянський Союз здійснив вперше в історії запуск космічного корабля з людиною на борту.
    
    12 квітня 2011 року (до 50-річчя першого польоту людини в космос) був представлений документальний фільм "Перша орбіта/The First Orbit" що відтворює цю подію очима Гагаріна.
Алан Шепард
Через 4 тижні після польоту Юрія Гагаріна 5 травня 1961 року капітан 3-го рангу Алан Шепард (праворуч) став першим американським астронавтом. Хоча він і не досягнув навколоземної орбіти, він піднявся над Землею на висоту біля 186 км. Шепард, запущений з мису Канаверал на космічному кораблі „Меркурій” провів в польоті 15 хв.22 сек. до посадки в Атлантичному океані.




Людина за бортом.

Павло Іванович Бєляєв
Олексій Архипович Леонов


    18 березня 1965 р. був виведений на орбіту КК „ Восход” з двома космонавтами на борту – командиром корабля полковником Павлом Івановичем Бєляєвим (ліворуч) і другим пілотом підполковником Олексієм Архиповичем Леоновим (праворуч). Зразу після виходу на орбіту екіпаж очистив себе від азоту, вдихаючи чистий кисень. Потім Леонов перейшов до шлюзового відсіку, закрив кришку люка КК і вперше у світі здійснив вихід в космічний простір. Космонавт з автономною системою життєзабезпечення знаходився поза кабіною КК на протязі 20 хв., віддаляючись від корабля на відстань до 5 м. Під час виходу він був з’єднаний з КК тільки телефонним і телеметричним кабелями. Таким чином, була практично підтверджена можливість перебування і роботи космонавта зовні КК.
    3 червня було запущено КК „Демені-4” з капітанами Джеймсом Макдівіттом і Едвардом Уайтом. Під час цього польоту, що тривав 97год. 56 хв. Уайт вийшов із КК і провів поза кабіною 21 хв., перевіряючи можливість маневру в космосі за допомогою реактивного пістолета на зжатому газові.
    На превеликий жаль освоєння космосу не обійшлось без жертв. 27 січня 1967 р. екіпаж, що готувався здійснити перший пілотований політ по програмі „Аполлон” загинув під час пожежі всередині КК, згорівши за 15 сек. в атмосфері з чистого кисню. Вірджілл Гріссом, Едвард Уайт, і Роджер Чаффі стали першими американськими астронавтами, що загинули в КК.
    22 квітня з Байконура було запущено новий КК „Союз-1”, пілотований полковником Володимиром Комаровим. Запуск пройшов успішно. На 18 витку, через 26 год.45 хв. після запуску, Комаров почав орієнтацію для входу в атмосферу. Всі операції пройшли нормально, але після входу в атмосферу і гальмування відмовила парашутна система. Космонавт загинув миттєво в момент удару „Союзу” об Землю зі швидкістю 644км/год. В подальшому Космос забрав не одне людське життя, але ці жертви були першими.


Людина на Місяці.

Людина на місяці
     У відповідності до програми „Аполлон” в період з 1969 р. по 1972 р. до Місяця було відправлено дев’ять експедицій. Шість із них закінчились висадкою дванадцяти астронавтів на поверхню Місяця від Океану Бур на заході до хребта Тавр на сході. Задачі двох перших експедицій обмежувались польотами по селеноцентричних орбітах, а висадка астронавтів на Місяць в одній із експедицій була відмінена через вибух кисневого бака для паливних елементів і системи життєзабезпечення. Пошкоджений КК „ Аполлон-13” здійснив обліт Місяця і благополучно повернувся на Землю. Перше місце посадки було вибране на базальтовому підніжжі Моря Спокою, розташованому на схід від центра області місячних рівнин. Ніл Армстронг (командир корабля) і полковник Едвін Олдрін (пілот місячної кабіни) здійснили посадку в місячній кабіні „Орел” 20 липня 1969 р. о 20 год. 17 хв. 43 сек. за Гринвічем (на зображенні).
    Вивчення Місяця за допомогою пілотованих КК було завершено після шостої успішної висадки астронавтів на його поверхню з КК „Аполлон-17” в грудні 1972 року. В процесі виконання програми досліджень було зроблено ряд відкриттів, але найбільш важливими є наступні два. По-перше, було встановлено, що Місяць стерильний, на ньому не знайдено ніяких форм життя. По-друге, було встановлено, що Місяць, подібно до Землі, пройшов через ряд періодів внутрішнього розігріву.


Космічні станції.

    Роботи по створенню космічних пілотованих станцій почались в США і СРСР практично одночасно – на початку 60-х років. Але оскільки американці в подальшому основну увагу приділили престижній програмі „ Аполлон”, то від обширної програми космічних досліджень, крім „Аполлона” у них залишилась тільки орбітальна станція „Скайлеб”, запущена на орбіту 14 травня 1973 р. і космічний транспортний корабель багаторазового використання „Спейс Шаттл”, який на сьогодні є єдиним діючим пілотованим КК Сполучених Штатів. 

Салют-1
    За період з травня 1973 р. по лютий 1974 р. на КС „Скайлеб” працювало 3 екіпажі.
    11 липня 1979 року станція „Скайлеб” увійшла в атмосферу і перестала існувати.
    В СРСР роботи по програмі орбітальних КС почались в кінці 60-х років. 19 квітня 1971 р. на орбіту ракетоносієм „Протон” була виведена перша у світі орбітальна КС „ Салют-1”. На КС „Салют-1 відпрацював один екіпаж у складі Г.Добровольського, В.Пацаєва, і В.Волкова, який загинув при поверненні на Землю. Через 175 діб після запуску по команді з Землі спрацювали гальмівні двигуни і КС „Салют-1” упала в Тихий океан. Всього успішно відпрацювали на орбіті сім станцій серії „Салют”. В лютому 1986 р. В СРСР була виведена на орбіту станція нового покоління „Мир”. На відміну від своїх попередників „Салютів”, ця станція втілювала принципово новий підхід до заселення навколоземного простору. Якщо „Салюти” служили одночасно і домом і місцем роботи, то „Мир” став базовим блоком, тобто тією ланкою, навколо якої групуються крупні спеціалізовані космічні апарати – наукові модулі. Станція „Мир” виконувала роль центра, з якого екіпаж керує всім орбітальним комплексом.

       Космічний комплекс „Мир” змінила на орбіті Міжнародна космічна станція (МКС). МКС – пілотована орбітальна станція, що використовується як багатоцільовий космічний дослідницький  комплекс на висоті 390 км над Землею з міжнародним екіпажем на борту. Це спільний міжнародний проект, в якому приймає участь 16 країн (в алфавітному порядку): Бельгія, Бразилія, Великобританія,Німеччина, Данія, Іспанія,  Італія, Канада, Нідерланди, Норвегія, Росія, США, Франція, Швейцарія, Швеція, Японія.
    До березня 2009 року на МКС побувало 18 довготривалих експедицій, в складі яких працювало 20 російських космонавтів 23 американських астронавти 2 європейських космонавти і один астронавт із Японії. Всього ж на станції побувало 27 російських космонавтів, 118 американських астронавтів, 23 космонавти із Європи, Канади і Японії, а також 6 космічних туристів.
    Затрати на будівництво і експлуатацію МКС виявились набагато більшими, ніж заздалегідь планувались. В 2005 році, за оцінками Європейського космічного агентства, з початку робіт над проектом МКС з кінця 1980-х до його запланованого тоді закінчення в 2010 році було б витрачено біля 100 млрд. євро (157 млрд. доларів). Але на сьогоднішній день закінчення експлуатації станції планується на 2016 рік і сумарні затрати всіх країн виллються в значно більшу суму. Після закінчення будівництва маса станції становитиме більше 450 т. Її розміри складуть 110 м в ширину і 88 м в довжину, а площа сонячних батарей для забезпечення електроенергією шести лабораторій складе біля півгектара. 
    Одною із основних цілей при створенні МКС була можливість проведення на станції експериментів, що вимагають наявності унікальних умов космічного польоту: мікрогравітації, вакууму, космічного випромінювання, не ослабленого земною атмосферою. Головні області досліджень включають в себе біологію ( в тому числі біомедичні дослідження і біотехнологію), фізику (включаючи фізику рідин, матеріалознавство і квантову фізику), астрономію, космологію і метеорологію.

Докладніше про космічні апарати

Використані інформаційні джерела:

1. Армстронг Нил Олден [Електронний ресурс]] : [Матеріал з Вікіпедії - вільної енциклопедії]. – Електрон. дані. – Режим доступу :http://ru.wikipedia.org/wiki/Армстронг,_Нил_Олден. – Загол. з титул. екрану. – Мова : укр., рос., англ. та ін. – Перевірено : 20.03.2009.

2. Вклад українських вчених в розвиток космонавтики [Електронний ресурс]. – Електрон. дані. – Режим доступу :http://www.refine.org.ua/pageid-72-1.html. – Загол. з титул. екрану. – Мова : укр., рос. – Перевірено : 20.03.2009.

3. Гагарин Юрий Алексеевич [Електронний ресурс]] : [Матеріал з Вікіпедії - вільної енциклопедії]. – Електрон. дані. – Режим доступу :http://ru.wikipedia.org/wiki/Гагарин,_Юрий_Алексеевич. – Загол. з титул. екрану. – Мова : укр., рос., англ. та ін. – Перевірено : 20.03.2009.

4. Жамба, Олександр. Україна – космічна держава [Електронний ресурс] . – Електрон. дані. – Режим доступу : http://h.ua/story/93235/ . – Загол. з титул. екрану. – Мова : рос., укр., англ. – Перевірено : 20.03.2009.

5. Железняков, А. 100 лет В. П. Глушко [Електронний ресурс]. – Електрон. дані. – Режим доступу :http://www.cosmoworld.ru/spaceencyclopedia/Vglushko/index.shtml?bio.html. – Загол. з титул. екрану. – Мова : англ., рос. – Перевірено : 20.03.2009.

6. Кибальчич Микола Іванович [Електронний ресурс] : [Матеріал з Вікіпедії - вільної енциклопедії]. – Електрон. дані. – Режим доступу :http://uk.wikipedia.org/wiki/Кибальчич_Микола_Іванович. – Загол. з титул. екрану. – Мова : укр., рос., англ. та ін. – Перевірено : 20.03.2009.

7. Кибальчич Николай Иванович [Електронний ресурс] : [Матеріал з Вікіпедії - вільної енциклопедії]. – Електрон. дані. – Режим доступу :http://ru.wikipedia.org/wiki/Кибальчич,_Николай_Иванович. – Загол. з титул. екрану. – Мова : укр., рос., англ. та ін. – Перевірено : 20.03.2009.

8. Кондратюк Юрий Васильевич [Електронний ресурс] : [Матеріал з Вікіпедії - вільної енциклопедії]. – Електрон. дані. – Режим доступу :http://ru.wikipedia.org/wiki/Кондратюк,_Юрий_Васильевич. – Загол. з титул. екрану. – Мова : укр., рос., англ. та ін. – Перевірено : 20.03.2009.

9. Королёв Сергій Павлович [Електронний ресурс] : [Матеріал з Вікіпедії - вільної енциклопедії]. – Електрон. дані. – Режим доступу :http://ru.wikipedia.org/wiki/Королёв,_Сергей_Павлович. – Загол. з титул. екрану. – Мова : укр., рос., англ. та ін. – Перевірено : 20.03.2009.

10. Леонов Алексей Архипович [Електронний ресурс] : [Матеріал з Вікіпедії - вільної енциклопедії]. – Електрон. дані. – Режим доступу :http://ru.wikipedia.org/wiki/Леонов,_Алексей_Архипович. – Загол. з титул. екрану. – Мова : укр., рос., англ. та ін. – Перевірено : 20.03.2009.

11. Международная космическая станция - МКС: история проекта [Електронний ресурс]. – Електрон. дані. – Режим доступу : http://spaceflights.ru/iss/history/index.shtml. – Загол. з титул. екрану. – Мова : рос. – Перевірено : 20.03.2009.

12. Международная космическая станция [Електронний ресурс]: [Матеріал з Вікіпедії - вільної енциклопедії]. - Електронні дані. - Режим доступу:
http://ru.wikipedia.org/wiki/Международная_космическая_станция. - Загол. з титул. екрану. - Мова: укр., рос.,англ., та ін. - Перевірено 20.03.2009.

13. Музей истории космонавтики (1) [Музей истории космонавтики имени К.Э. Циолковского в Калуге. Вид с третьего этажа] [Електронний ресурс] / Redtramway. – Електрон. дані. – Режим доступу :http://www.youtube.com/watch?v=ddkNMPOib4U . – Загол. з титул. екрану. – Мова : рос., англ. – Перевірено : 20.03.2009.

14. Музей истории космонавтики (2) [Музей истории космонавтики имени К.Э. Циолковского в Калуге. Вид с первого этажа] [Електронний ресурс] / Redtramway. – Електрон. дані. – Режим доступу :http://www.youtube.com/watch?v=ZGPtkgcm2wo . – Загол. з титул. екрану. – Мова : рос., англ. – Перевірено : 20.03.2009.

15. Олександр Засядько [Електронний ресурс]. – Електрон. дані. – Режим доступу : http://postup.in.ua/usual.php?what=50598 . – Загол. з титул. екрану. – Мова : рос., укр., англ. – Перевірено : 20.03.2009.

16. Освоение космоса: c древних времен по 1960 г. [Електронний ресурс] – Електрон. дані. – Режим доступу :http://www.websib.ru/noos/metod/astronom/kosm/Glava1.htm. – Загол. з титул. екрану. – Мова : рос. – Перевірено : 20.03.2009.

17. Освоение космоса : годы 1961-1970 [Електронний ресурс]. – Електрон. дані. – Режим доступу :http://www.websib.ru/noos/metod/astronom/kosm/Glava2.htm. – Загол. з титул. екрану. – Мова : рос. – Перевірено : 20.03.2009.

18. Побединская, Мария. Шаг в бездну [Електронний ресурс]. – Електрон. дані. – Режим доступу : http://planetarium-kharkov.org/?q=bezdna. – Загол. з титул. екрану. – Мова : укр. – Перевірено : 20.03.2009.

19. Україна - космічна держава [Електронний ресурс]. – Електрон. дані. – Режим доступу : http://h.ua/story/93235. – Загол. з титул. екрану. – Мова : укр., рос. – Перевірено : 20.03.2009.

20. Циолковский, Константин Эдуардович [Електронний ресурс] : [Матеріал з Вікіпедії - вільної енциклопедії]. – Електрон. дані. – Режим доступу : http://ru.wikipedia.org/wiki/Циолковский,_Константин_Эдуардович. – Загол. з титул. екрану. – Мова : укр., рос., англ. та ін. – Перевірено : 20.03.2009.

21. Щоденна Всеукраїнська газета ДЕНЬ [Електронний ресурс]. – Електрон. дані. – Режим доступу : http://www.day.kiev.ua/200350/ . – Загол. з титул. екрану. – Мова : укр. – Перевірено : 20.03.2009.

22. Янгель Михайло Кузьмич (1911-1971), вчений-механік, конструктор у галузі ракетно-космічної техніки [Електронний ресурс]. – Електрон. дані. – Режим доступу : http://www.br.com.ua/referats/astronomy/11546.htm. – Загол. з титул. екрану. – Мова : укр. – Перевірено : 20.03.2009.

Уклад: Л. Гелбутівська (відділ роботи з електронними ресурсами).